|
Пишіть
|
![]() |
|
Крилаті латинські вирази юридичного змісту: |
1. Ab abusu ad usum non valet consequentia –
зловживання при користуванні не привід проти самого
користування
2. Ab actu ad potentiam – від дійсного до можливого
3. Ab esse ad posse valet cosequentia – умовивід від дійсного
до можливого має силу
4. Ab intestatu – без заповіту
5. Absens heres non erit – відсутній не буде спадкоємцем
6. Absolutio ab instantia – звільнення від осудження (залишають
під підозрою)
7. Abstractum pro concreto
8. Abusus non tollit usum – зловживання не відміняє вживання
9. A contrario – від противного
10. Actis testantibus – як свідчать документи
11. Ad acta – до архіву
12. Ad arbitrium – на розсуд
13. Ad hoc – спеціально, для певного випадку
14. Ad impossibilia nemo obligatur – до неможливого жодного не
зобов’язують
15. Ad rem – до сутності справи
16. A fortiori – виходячи з більш вагомого
17. Ager publicus – суспільний земельний фонд у Римі
18. Alibi
19. A mensa et toro – від стола та ложа – формула розведення
20. A nescire ad non esse – від незнання до неіснування
21. Animus iniurandi – злочинний намір
22. A posse ad esse non valet consequentia – умовивід від
можливості до дійсності не має сили
23. A posteriori – умовивід на підставі досвіду
24. A potiori fit denominatio – найменування дається за
панівною ознакою
25. Aquae et ignis interdictio – відлучення від води та вогню
(позбавлення громадянських прав та вигнання)
26. Argumenta ponderantur non numerantur – сила аргументів не
у числі, а у вагомості
27. Argumentum ab impossibili – від неможливого
28. Argumentum ad hominem – доказ у протилежність об’єктивним
доказам, вплив на відчуття співрозмовника
29. Argumentum ad ignorantiam – доказ, розрахований на
невігластво співрозмовника
30. Argumentum ad misericordiam – доказ, розрахований на
жалість
31. Argumentum ad rem – доказ, оснований на сутності справи
32. Auctoritas rei iudicatae – прецедент судового рішення
33. Audiatur et altera pars – потрібно вислухати й іншу
сторону
34. Bene placito – добровільно
35. Bona fide – сумлінно
36. Capitis deminutio (maxima, media, minima) – обмеження
громадянських прав
37. Causa activa – діюча причина
38. Causa aequat effecta – причина адекватна наслідкам
39. Causa formalis – формальна причина
40. Causa proxima non remota spectatur – приймається до уваги
найближча, а не віддалена причина
41. Caveant (Videant) consules ne quid res publica detrimenti
capiat – Нехай консули потурбуються, щоб республіка не понесла якого-небудь ушкодження – надзвичайна сенатська постанова,
означала введення надзвичайного положення з наданням консулам
диктаторьских повноважень. Senatus consultum ultimum
42. Censura morum – спостереження за виконанням норм моралі –
обов’язок цензора
43. Ceteris paribus – при інших рівних умовах
44. Circulus vitiosus – порочне коло. Логічна помилка, у
визначенні або доведенні вводиться само поняття, яке визначають або доводять.
45. Civiliter mortuus – позбутий громадянських прав
46. Civis Romanus sum! – формула самоутвердження римського
громадянина як носія громадянських прав
47. Classicus testis – заслуговуючий на довіру свідок
48. Commune qui prior dicit, contrarium facit – хто перший
приводить двогострий довід, обертає його проти себе
49. Condicio sine qua non – необхідна умова
50. Consequentia non valet – Висновок не має сили. Логічна
помилка – з вірних посилок робиться недійсний висновок.
51. Corpus delicti – речові докази, зміст злочину
52. Corpus iuris civilis – кодекс Юстініана (VI ст). Звід
громадянського права
53. Cui bono? Cui prodest? (Cicero) – Is fecit…
54. Cum sunt partium iura obscura? Reo favendum est potius
quam auctori – Коли права обох не зрозумілі, слід підтримувати
відповідача, а не позивача
55. De facto – на ділі, фактично
56. De iure – по праву
57. De lege ferenda – з точки зору законодавчої пропозиції
58. De lege lata – з точки зору діючого закону
59. Differentia specifica – видова відмінність
60. Dixi et animam levavi (Біблія, пророк Ієзікіїль)
61. Dominus litis – господар суперечки. Повірений довірителя
на суді
62. Do ut des – формула римського права, що встановлює правові
відносини між двома особами
63. Dum casta – поки незаймана, поки як вдова зберігає
вірність покойному чоловікові
64. Dura lex, sed lex
65. Elegantia iuris – юридична тонкість
66. Error facti – помилка у факті
67. Error in forma – помилка у формі
68. Error in re – помилка за сутністю
69. Exceptio doli – відхилення за умов несумлінності противної
сторони
70. Exceptio veritatis – відхилення за посередництвом
посилання на діючи обставини
71. Exclusi tertii principium – принцип виключеного третього
72. Ex more – за звичаями, за неписаними законами
73. Expressum facit cessare tacitum – ясно виражене
відсторонює те, що мається на увазі без слів. Тобто не залишає
місця вільним тлумаченням
74. Facinora ostendi dum punientur, flagitia autem abscondi
debent – злочини треба викривати, наказуючи їх, а ганебні
вчинки треба залишити скритими.
75. Facio ut des – відношення між працівником та працедавцем.
76. Facta notoria – загальновідомі факти
77. Fas atque nefas – дозволене богами та недозволене
78. Fiat iustitia et pereat mundus – нехай буде правосуддя та
згине світ (девіз германського імператора Фердінанда I – XVI
ст.)
79. Fictio iuris – юридична фікція
80. Heredis fletus sub persona risus est (Публілій Сір) – Плач
спадкоємця – це замаскований сміх.
81. Hereditas iacens – лежачий спадок (у володіння не вступив
ніхто із спадкоємців)
82. Hereditas personam defuncti sustinet – спадок представляє
особу померлого. Спадкоємець повинен виконувати обов’язки
особи, що залишила спадок
83. Heres ab intestato – спадокємець в силу відсутності
заповіту
84. Homo alieni iuris – неправоздатна людина (раби та діти, що
знаходилися до повноліття під владою батька
85. Homo sui iuris – правоздатна особа
86. Honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere
– чесно жити, не робити зла іншим, кожному віддавати своє
87. Idem per idem – у визначення непомітно вводиться поняття,
що визначається.
88. Igni et aqua interdicere – позбути вогню та води –
позбавлення громадянських прав та вигнання
89. Ignorantia iuris nocet (non escusat), ignoratio facti non
nocet (excusat) – незнання закону не є виправданням, незнання
факту є виправданням (формула)
90. Ignorantia non est argumentum (Спіноза) – незнання не
довід
91. Ignotum per ignotius – невідоме через більш невідоме
92. Imperitia pro culpa habetur – незнання ставиться в провину
93. Impossibilium nulla est obligatio – неможливе не може
ставитись за обов’язок
94. In contumaciam – за вперстість. Заочно – винесення вироку
за неповажну неявку до суду
95. In dubio mitius – в сумнівному випадку – больш м’яке
рішення
96. In dubio pro reo – у випадку сумніву – на користь
обвинуваченого
97. Iniuria realis – образа дією
98. Iniuria verbalis – образа словом
99. In loco delicti – на місці злочину
100. Ianuis clausis – при зачинених дверях
101. Iuris praecepta sunt haec: Honeste vivere, alterum non
laedere, suum cuique tribuere – Настанови закону такі: чесно
жити, не ображати інших, кожному відплачувати по заслугах
102. Ius suffragii – право голосування
103. Iusta causa – законна причина
104. Ius talionis – право на рівну помсту
105. Iustitia regnorum fundamentum – право – основа держав
106. Ius utendi et abutendi – право користування та
використання (право приватної власності)
107. Legem brevem esse oportet (Сенека) – закон мусить бути
коротким
108. Leonina societas – згода, за якою один співучасник
отримує вигоду, а інший несе збитки (Дігести)
109. Lex laesae maiestatis – закон про образу величності (нанесення
шкоди гідності римського народу)
110. Lex talionis – закон рівної помсти (зуб за зуб)
111. Mala fide – несумлінно
112. Mater semper est certa – мати завжди відома
113. Mors civilis – позбавлення громадянських прав
114. Non bis in idem – не двічі за одне і те ж
115. Nemo debet bis puniri pro uno delicto – ніхто не мусить
нести покарання за одне й те ж правопорушення
116. Non liquet – не ясно (утримуюсь) – вирок судді
117. Nullius in donis – у нічийній власності
118. Nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum
crimen sine poena legali – нема злочину без покарання, нема
покарання без закону, нема злочину без законного покарання
119. Optimus testis confitens reus – визнання обвинуваченого –
найкращий свідок (середньовіччя)
120. Particeps criminis – співучасник злочину
121. Pater familias – батько родини
122. Patria potestas – батьківська влада
123. Persona suspecta – підозріла особа
124. Perspicuitas argumentatione elevatur (Цицерон) –
очевидність зменшується доказами
125. Petitio principii – передбачення підстави – логічна
помилка, що заключається у припущенні недоведеної передумови
для доказу
126. Post et non propter – після, але не внаслідок
127. Post hoc ergo propter hoc – після, тобто внаслідок –
логічна помилка, коли часова послідовність подій приймається
за причинну
128. Principium identitatis – закон тотожності (omne subiectum
est praedicatum sui, тобто А = А)
129. Principium rationis sufficientis – закон достатньої
підстави. (судження, істинність якого не очевидна, може бути
прийняте за істину тільки коли воно є наслідком істинного
судження)
130. Prior tempore – potior iure – першому за часом – перевага
у праві
131. Qui(d) pro quo – одне замість іншого (плутанина)
132. Qui iure suo utitur nemini facit injuriam – хто
користується своїм правом, той не порушує прав жодного
133. Qui nimium probat, nihil probat – хто дуже багато
доводить, не доводить нічого
134. Quis? Quid? Ubi? Quibus auxiliis? Cur? Quomodo? Quando? –
Хто? Що? Де? Завдяки кому? Чому? Як? Коли? – риторична схема
запитань для з’ясування обставин дії
135. Qui tacuit, cum loqui debuit et potuit, consentire
videtur – хто мовчить, коли мусить та може говорити,
розглядається як той, що погоджується
136. Quod erat demonsrtandum – що і необхідно було довести
137. Quod non est in actis, non est in mundo – чого нема у
паперах, нема у світі
138. Reductio ad absurdum – зведення до абсурду (припущення
положення, яке протирічить тому, що треба довести, та
демонстрація безглуздого наслідкого з цього припущення –
доведення від протилежного)
139. Reformatio in peius – зміна на гірше – накладання вищою
судовою інстанцією більш суворої санкції у справі, що
розглядається за скаргою засудженого
140. Regina probationum – цариця доведень (визнання самого
обвинуваченого – середньовіччя)
141. Res inter alios acta aliis neque nocere, neque prodesse
potest – рішення позову між двома особами не може бути а ні на
користь, а ні на шкоду третьої особи
142. Res iudicata – вирішена справа – юридичний прецедент
143. Res iudicata pro veritatet habetur – судове рішення
приймається за істину
144. Res nullius cedit primo occupanti – нічийна річ
становиться власністю першого, хто нею оволодів
145. Restitutio in integrum – відновлення у першопочатковий
стан
146. sacer esto – сакральна формула прокляття та позбавлення
громадянських прав
147. sat celeriter fit, quidquid fit satis bene – що зроблено
достатньо добре, зроблено достатньо швидко (прислів’я)
148. scire leges non hoc est verba earum scire, sed vim ac
potestatem – знання законів не в тому, щоб знати їхні слова, а
щоб розуміти зміст
149. species facti – встановлення змісту злочину
150. status quo (nunc); status quo (ante) – існуюче, або
попереднє положення
151. sub crimine falsi – під страхом обвинувачення у порушенні
клятви
152. sub iudice – у стадії обговорення
153. sublata causa, tollitur effectus – з позбавленням причини
позбавляється й наслідок
154. suum cuique – кожному те, що йому належить по праву,
кожному по заслугах
155. tertium comparationis – спільне двох предметів, що
порівнюються, підстава для порівняння
156. tertium non datur – (якщо дано два діаметрально
протилежних положення, з яких одне стверджує щось, а інше
заперечує, то третього середнього судження не може бути)
157. testes muti – німі свідки – речові докази
158. testis unus testis nullus – один свідок не свідок
159. tres faciunt collegium – троє укладають зібрання (достатньо
трьох для дійсного присутствія). Дігести – VI cт. Юстініан
160. ubi emolumentum, ibi onus – де користь, там і тягар
(права потребують обов’язків)
161. an tu mihi mater familias esse velis? – Ubi tu Gaius, ibi
ego Gaia – формула шлюбу
162. utere et abutere – користуйся та використовуй (права
власника)
163. ubi lingua nuncupassit, ita ius esto – правовий обов’язок
те, що людина сказала, а не те, що подумала
164. ultima ratio – останній довід
165. vis maior – зовнішні фактори (стіхії), що роблять
неможливим виконання якого-небудь обов’язку
166. visum repertum – при огляді знайдено (формула протоколу
судового огляду)
167. volenti non fit iniuria – нема образи тому, хто побажав –
дія за згодою з потерпілим не визнається правопорушенням
(Дигести) |
|
|
![]() |
|
